Прощавай, Букварику!

Вступне слово вчителя

— Благословенна та ясна година,

коли Буквар бере до рук дитина…

Яка ж оце відповідальна мить!

Буквар всіх нас читати вчить…

( Вчитель читає вірш з останньої сторінки Букваря)

 Буквар — це перша сходинка до знань, це перша прочитана книжка, яка виконала свою місію – навчила читати маленьких школяриків… Саме йому – Буквареві, присвячуємо сьогоднішнє свято…

У ч н і (по черзі)

1. Є святкових днів багато
На листках календаря,
А між ними — й наше свято —
Вшанування Букваря!

2. День вітання і прощання,
Свято наших Букварів.
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.

3. І дзвінок веселий кличе
Першокласників на свято:
— Не запізнюйтесь! Пошвидше!
Час з Буквариком прощатись!

 4. Любі гості, мами й тата!

     В нас Букварикове свято!

    Добре, що прийшли до нас!

    Разом: Вас вітає перший клас!!!

Вчитель. Як у кожної країни, як у кожної роди­ни є своя історія, так і в нашому кла­сі вже є невеличке минуле. Давайте повернемося туди та згадаємо, як все починалося.

Перегляд фото та відео  «Свято першого дзвоника» та «Ми – першачки».

Пісня « Перший дзвоник»

5. Зовсім, зовсім ще недавно

   Вересневої пори

   Мами в школу нас за руки

   Несміливих привели.

   А сьогодні ми вже справжні,

Разом: Справді справжні школярі!

  6. Бо читати і писати

   Ми навчитися змогли

   І задачу розв’язати,

   І відняти, і додати...

   Словом, успіхів всіляких

   Ми, нарешті, досягли!

7. Буквар взяли ми перший раз,
Як прийшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:

Разом: Тепер вже вміємо читати.

8. Час настав нам відпочити,

    Посміятись, порадіти.

    Ще й розважити гостей:

    І дорослих, і дітей!

9. Ми Букварика сьогодні

    Запросили в перший клас.

    Скажемо йому: «Спасибі,

    Що навчив читати нас!»

10. Є книг багато — радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна — усім книжкам начальник,
І звуть її по-простому —

Разом: БУКВАР
Пісня « Мій Букварик»

Мій букварик, мій букварик, -

Він найкращий друг

Прокидаюсь, посміхаюсь, 

І беру до рук

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе 

Книжка золота!

  Завдання просте - А, Б, В, Г, Д

  Хто такий букварик має, 

  Той не пропаде!

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне

Книжка ця найкраща в світі,

Виручить мене

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе 

Книжка золота!

Вчитель:

Свято наше вже триває,

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та із святом привітаєм.

 (Буквар заходить до класу під музику)

Буквар

Доброго дня, мої любі малята!

Радий зустрітись, вітаю зі святом!

Я – Букварик вам відомий,

дуже гарний,малюнковий,

залюбки вас вчу читати,

нема часу спочивати.

кожен рік мене листають

ніжні пальчики нові.

хай же розум здобувають

любі дітоньки малі.

Щиро з усіма ділюся,

Не шкодую своїх знань.

Я сьогодні не Буквар,

Я сьогодні — генерал!

Моє військо — алфавіт,

Хай віддасть по честі звіт.

Чи всі букви вивчені?

Рапортуйте мені!

Виходять десять учнів.
1. Слухайте мене уважно. До здачі останнього урочистого рапорту Букварикові стояти струнко!
2. Товаришу Букварику! На свято прощання з тобою зібрались всі 10 учнів 1-го класу, вчитель, батьки, гості.
3. За час навчання в 1-му класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчати й інші мови світу.
4. Учнями 1-го класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 100 художніх книжок.
5. Усі ми навчились писати. Нами списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок.
6. Загублено 5 поганих звичок, 47 ручок, 21 олівець,  десяток гумок, 13 ґудзиків, 3 гривні 57 копійок.
7. Над «важкими» завданнями «поламано» 6 голів, зламано 4 стільці, 6 замків у портфелях, 7 замків у спортивних кофтах та курточках.
8. На території шкільного подвір’я розбито сотні горіхів, стільки ж каштанів,  6 носів і ваза під час перерви.
9. Вчителькою сказано, пересказано, розказано і сотню раз повторено тисяча правил поведінки в школі.

10. 1-й клас живе цікаво і не збирається зупинятись на досягнутому.

Усі. Рапорт зданий!

Буквар
Ну, а зараз, любі діти,
Всі гуртом ми розберем,
Як ви вчились,
Чи зі мною — Букварем —
Весело дружили?
А для гарного початку
Загадаєм вам загадки.

·        Загадки
 Біла нивка невеличка,
Там розсипана пшеничка.
Очками її зберем,
А думкою розімнем.
Каже мудра мишка: «Що це буде?» (Книжка)

·        Є чарівник у школі в нас,
А ну пізнайте, хто він?
Озветься — тиша йде у клас.
Озветься ще раз — гомін.
Щоб не спізнитись на урок,
Нам голос подає… (дзвінок).

·        Він долає першу в світі
Книгу мудрості — Буквар.
Ви впізнали його, діти?
Ну, звичайно, це… (школяр).

·        Ой, набридло на віконці
Все на сонечку сидіть.
Я візьму і покочуся,
Щоб побачить весь світ.
(Колобок)

·        Допоможе завжди вам,
І птахам і дітлахам.
Він під деревом сидить,
Добрий лікар....
(Айболить)

·        Сидить дівчина в корзині
На ведмежій дужій спині.
А чому ж вона сховалась,
До ведмедя не призналась?
(Маша)

·        Мурка за Жучку,
Жучка за внучку,
Внучка за бабу,
Баба за діда…
Сховалася чіпко велика...
(Ріпка)

·        Маленьке, сіреньке,
Біди наробило,
Щось біле кругленьке
Хвостиком розбило.
Сумує бабуся і плаче,
Дідусь витирає сльозу,
А курочка кудкудаче:
«Я вам золоте принесу!»
(«Курочка Ряба»)

·        Підробив він голосок,
Став малим співати.
догадалися вони: Вовк — не наша мати.
(Вовк і семеро козенят)

·        Сидить півник на печі
Їсть смачненькі калачі.
Ось лисичка прибігає,
Півника мерщій хапає.
Біжить котик рятувати,
В лиса півника забрати.
(Казка «Котик і півник)

·        З їжачка хто насміхався,
Перегнати намагався?
Вихвалятися мастак,
Звуть вуханя цього як?
(Заєць)

·        Він дружок звірятам, дітям,
Він живий, як я і ти,
Та таких на білім світі
Нам ніде більш не знайти.
Це тому, що він не пташка,
Не лисиця, не комашка,
Не котисько, не щеня,
Не бабак, не вовченя.
Він знімається в кіно
І відомий всім давно.
Упізнать його неважко,
Адже зветься…
(Чебурашка)

·        Вигнав дід козу із хати —
Та й пішла вона блукати:
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув.
(Коза-Дереза)

·        До школи прямує хлопчак дерев’яний,
Чомусь потрапляє у цирк полотняний.
Як називається ця книжка?
А як зветься сам хлопчисько?
От підказка, друзі, вам:
Його дівчинка Мальвіна
Називала…
(Буратіно)

Дівчинка: До мене дійшли слухи, що першокласники ще й скоромовки знають… Хто хоче розповісти скоромовку з Букваря.

( Діти розповідають скоромовки).

Дівчинка: А які пісні ви вивчили у 1 класі? Заспіваєте?

Пісня « ___________________________________»

Пісня « ___________________________________»

Дівчинка:

Маю для малят завдання.

Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом «ні» чи «так»!
- Треба гарно вам читати? Так.
- Треба менших ображати? Ні.
- На перерві пострибати? Так.
- А всі парти пописати? Ні.
- Друга треба виручати? Так.
- А треба слухати матусю? Так.
- Тоді, даруйте, хоч бабусю? Так.
- У школі вибийте шибки? Ні.
- Учительці робіть все навпаки? Ні.
- Брудне взуття носіть у школу? Ні.
- Завжди старших поважайте! Так.
- І малюків не ображайте! Так.

Буквар

О, знову хтось до вас на свято завітав.

Мальвіна.

Діти, у вас так бага­то хлопчиків! Цікаво, хто займається їх вихованням? Виховання - це така важка спра­ва! Я нещодавно виховувала Буратіно. Знаєте, як він сидів? Підігнувши ноги під себе! Чай пив із чайника, а у вазу з варенням занурював паль­ці, потім облизував їх. А навчання! Це просто жах! Математики взагалі не знає. Читати не вміє й досі! А де він зараз, я й не знаю.

Заходить Буратіно.

Б у р а т і н о. Привіт! Ось я вас усіх і знайшов! Тут не було такої... з вели­ким блакитним бантом? Ой!

Мальвіна. Що ви тут робите, не­слухняний Буратіно?

Буратіно. Я шукаю буквар.

Мальвіна. Все-таки стало со­ромно?

Буратіно. Так, так!

Мальвіна. Ось тобі буквар. Давай читати.   Яке  слово тут написано?

Буратіно. Арлекіно.

Мальвіна. А ось і неправильно!

Буратіно. Артемон.

Мальвіна. Дуже соромно! Нехай вам діти допоможуть, адже у вас, Бу­ратіно, нічогісінько не виходить.

Діти (хором). Азбука!

Мальвіна. А ти знаєш, що є такі діти, які вже дочитали буквар до кін­ця?

Буратіно. А покажи мені їх.

Мальвіна. Ось вони.

Буратіно. Оце такі малі, а вже вміють читати? Ніколи не повірю!

                  А хто їх навчив?

Мальвіна. Звісно хто -  Букварик.

Вчитель.  І сьогодні першокласники хочуть подякувати йому.

Учні (по черзі)

1.Рідний наш Букварику,

   Ми тебе любили,

   Ми з тобою радісно й весело дружили,

   Та прийшла пора прощатись,

   час з тобою розлучатись.

2.Віднині будеш серед книг

   На місці першому стояти.

   Ти найдорожчий від усіх,

   Бо навчив усіх читати.

3. Добрий Букварику! Перша книжко!

    Хочеться, навіть, плакати трішки!

    Жаль розлучатися, хоч і треба,

    Ми не забудемо ніколи про тебе!

4. Спасибі тобі за першу науку,

    За паличку першу і першу букву.

    За перше слово, За першу казку,

    За першої вчительки щиру ласку.

    Ми пам’ятаємо довгі роки,

    Мудрі й повчальні твої уроки.

Разом.

   Прощавай, Букварику, наш найкращий друже,

   Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

Буквар.  А що ще вам допомогло навчитися гарно читати?

Учитель

Для того щоб краще читати наші дітки стали читачами шкільної бібліотеки. І результатом цього є гарна техніка читання. Ось учні … читають більше 35 слів за хвилину і при цьому розуміють прочитане.

Сьогодні на наше свято завітала бібліотекар Скрипник Л. С., яка дарує школярам книжечки і запрошує всіх разом відвідувати шкільну бібліотеку і читати нові і нові книжечки

( бібліотекар дарує книги дітям)

Мальвіна. Чого зажурився, носа повісив?

Буратіно. Та я так ніколи не навчуся.

Мальвіна. Навчитесь, якщо будете працювати і не лінуватись.

Буратіно. А перерви в дітей бувають? Дітки, давайте влаштуємо веселу перерву! Ви знаєте гуморески? Посмішіть мене, я так люблю сміятися!

Учитель: Що ж , перерва так перерва. Зараз трохи розважимо вас…

Діти розказують гуморески

Оце   вчитель.

- Мамо, а наша учительк зроду не бачила коня!

- А звідки ти про це дізнався?

- Бо вона намалювала коня й питає : «Хто це?».

Важка задача.

- Скажи Колю скільки мама заплатить за 2 кг яблук, якщо 1кг коштує 2 гривні?

- Не знаю, вона часто на ринку торгується.

Без учительки.

- Скільки в класі, Женю, учнів?

- З учителькою 11

- А без неї?

-А без неї не залишиться жодного учня.

Павло Глазовий «Чудний школяр»

Двох онуків дід старий

Посадив на руки

Та й розказує казки.

Слухають онуки.

Раптом меншенький спитав:

— А скажіть, дідусю,

 Ви ходили в перший клас?

 — Та ходив, Павлусю.

— От був номер!

 малюки Сміхом залилися,

— Як до школи ви прийшли

З бородою й лисі.

Гумореска Павла Глазового «Мученик науки»

Повернувся першокласник із занять додому.

Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.

Що з тобою, мій синочку? — засміялась мати

— Та невже ти в школі носом учишся писати?

— Смійся, смійся, — каже хлопчик. — Зараз ти заплачеш,

Коли двійку у моєму зошиті побачиш.

Гумореска Павла Глазового «Коріння і насіння» 

 — А ти, тату, в школі вчився?

— Учився, Сергійку.

 — А то правда, що ти, тату,

Був одержав двійку?

 — Було Таке, траплялося…

— Малий засміявся:

 — Тоді мама правду каже,

 Що я тебе вдався.

Павло Глазовий Гумореска «Буйні предки»

  Вдарив батько батько спересердя хлопчика малого.

 Той поплакав, переплакав та й питає в нього:

 —Тебе, татку, бив твій татко?

— Бив, та ще й немало.

 — Ну, а татка твого били?

 — Теж перепадало.—

 І сказало хлопченятко, заломивши ручки:

— Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.

Таткова копія
В зоопарку кажуть бабці
Веселі внучата:
- Ота мавпа дуже схожа
На нашого тата.
- Не балакайте такого,
Бо буде вам лихо!
- Але ж мавпа не почула,
Ми казали тихо...

 Ас-велосипедист
Дід свисточка вирізає
Для онука Феді,

Доки той педалі крутить
На велосипеді.
Вкотре швидкість набирає,
Мчить і каже діду:
– Я без рук ганяти вмію,
Ось поглянь, як їду!
Ледь загавився та й врізавсь
У старого дуба...
Повз дідуні знову їде:
– Я лечу без зуба!

Бойова мама
Щось цікаве в передачі
Видивилась Таня
Та й мерщій біжить до татка,
Ставить запитання:
– Ти усе на світі знаєш,
Книг у тебе – купа,
Чом фарбуються туземці
Від очей до пупа?
– А тому, – татусь одмовив, –
Щоби їх боялись,
І, готуючись до бою,
Так розмалювались.
– Ну, тоді тікаймо з дому!
Буде бійка й галас!
Бо я бачила:мамуня
Вже нафарбувалась!

Медсестра застерігає
Медсестра застерігає
Учнів саме так:
– Небезпечно цілувати
Кішок та собак!
Щоб хворобу інфекційну
Хтось не перейняв!..
Раптом хлопчик із¬-за парти
Руку підійняв.
– А у нашої сусідки
Був здоровий дог.
Так його зацілувала,
Що від сказу здох!

 Природознавець
Вчителька на осінь учням
Стала натякати:
– А коли в садку найкраще
Яблука зривати?
І хлопчисько, що все знає,
Відповів з-за парти:
– Як прив'язана собака
І немає варти!

Пісня  «__________________________________»

Танок « Ми веселі маляри»

Сценка « Учень у сім'ї»

Буратіно. От спасибі, насмішили, розвеселили!!

                  Почекайте, почекайте!

                 Якщо Букварик піде, хто ж дітей далі буде навчати?

Буквар

Я залишаю дітям свого вірного товариша – Післябукварика, який продовжить навчати першокласників. А ще дітям буде видано нові підручники: Математику, Українську мову, Читанку та інші…

Буквар:   

Я вас прошу не лінуватись.

І вчить уроки день при дні

І берегти книжки, віднині,

Найкращі друзі вам вони

Учитель: Дорогі діти, пора віддати букварикові його друзів Букварів. У наступному році прийдуть до школи нові школярики, яких будуть навчати читати ваші букварики.

( Здають Букварі)

Буквар:   

Дякую вам за добрі слова

 Йду, бо чекає мене дітвора.

 Всіх я мушу навчити читати,

 Щоб кожен розумним міг стати.

(Прощаються з Букварем і він залишає клас).

Діти  разом

Обіцяємо не лінуватись

і на відмінно всі навчатись.

Дівчинка:

Ви у школі подружились

Правил добрих вже навчились.

Ось послухайте ви їх

І дотримуйтесь усіх.

Перше правило – учитись!

Друге правило – трудитись!

Бути чесним,справедливим – третє правило у нас!

Бути другом незрадливим,клас за тебе,ти за клас – правило четверте в нас!

П’яте правило – читати,малювати і співати,

І дружити усім класом,бо ростете всі ви разом!

Вчитель: Першокласники сьогодні обіцяють вам бути гарними і старанними учнями, тому підготували вам ось таку клятву…

Клятва першокласників.

Обіцяю не лінитись,

Добросовісно трудитись,

Педагогів поважати

І оцінки гарні мати. Клянусь!

Буду я в школі вчитись читати,

Гарно писати і рахувати.

Буду в альбомі своїм малювати,

Твори писати, вірші вивчати. Клянусь!

Книги й зошити любити,

Берегти їх, а не губити.

Акуратним завжди бути,

Щоб нічого не забути. Клянусь!

На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати,

І домашні всі завдання

На п’ятірки готувати. Клянусь!

Буду вчитись я сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти. Клянусь!

Мальвіна і Буратіно

Дуже весело гуляти,

 нам на святі букваря.

Та пора і нам прощатись -

 друзі, до побачення!!!

Діти
Ми  навчилися читати,

Ми  навчилися писати,

Ми  навчилися дружити,

Щоб цікаво разом жити.

Усім вам обіцяємо,

що вчитись будем гідно.

І вчелька слухняними

Назве нас неодмінно.

Рідні мами, рідні тата,

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим щиро-щиро

Вам бажаєм щастя й миру.

Ми вам обіцяєм учитись, дружити,

Високі бали додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Милесеньким нашим батькам!

Сьогодні в день святковий урочистий

Прийміть шановні, милі , дорогі!

Подяку щиру, пісню голосисту

І наш уклін від серця й до землі!!!

Пісня « _________________________________________________»

Учитель

Закінчується наше свято,

Ви танцювали і співали тут багато.

І ось чекає вас сюрприз,

Для кожного чудовий приз!

Сьогодні, любі первачки,

Батьки дарують вам книжки! (Вручення всім дітям книжок).

Вчитель:

          А учні в нашім класі – гарні діти дуже

          Є кмітливі й мудрі, чуйні є, є і байдужі.

          Танцюристи є й музики, є спортсмени і базіки.

          Є плаксиві й веселенькі, галасливі і тихенькі.

          Є гарненькі, чепурненькі, є рухливі й повільненькі.

          Є завзяті і пасивні, нетерплячі і активні,

          Артистичні і співучі – отакі у мене учні.

          Де я кращих ще знайду? Через те я їх люблю.

Тож смійтесь, радійте, щасливо живіть.

І щирі бажання від мене прийміть.

На кожний день тижня побажання різні!

-         Хай все більше людей любить вас!   Всі. Раз!

-         Не зазнавайтесь лише, як бува!         Всі.  Два!

-         Щоб у гору ви йшли – не згори!        Всі.  Три!

-         Щоб не стали героєм сатири!             Всі.  Чотири!

-         Щоб частіше в гостях вам бувать!     Всі.  П’ять!

-         Щоб ви скрізь були бажаний гість!   Всі.   Шість!

-         Щоб добро ми робили всім!               Всі.    Сім!

Вчитель:

Отакі вони смішні, і усі вони мої!