Сторітеллінг в початковій школі

Сторітеллінг  в початковій школі як технологія розвитку критичного мислення

Життя в ХХІ ст. є досить динамічним, знань, якими ми володіємо сьогодні, завтра вже недостатньо. Сучасне інформаційне суспільство — це період високих технологій, що потребує від освіти формування компетентної та активної особистості. Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному освітньому середовищ акцентують увагу на необхідності виховання особистості мислячої, самостійної, творчої.

Такий динамічний рух життя вимагає змін у всіх сферах життя людини. І освіта, а в першу чергу  школа  – одна з найпопулярніших сфер, якої ці зміни стосуються. І саме школі доручається важлива роль – формувати особистість здатну жити і працювати в реаліях сьогодення.

Початкова школа знаходиться на передових засадах реформування національної освіти. Чи цікавим буде навчання? Чи комфортно буде маленькому школяру? Ці та інші питання непокоять кожного, хто пов'язаний зі школою, як державним інститутом.

Практика роботи в школі показує, що якщо у молодшому шкільному віці не закладасти стартовий освітній капітал дитини, що визначає успішність навчання на наступних рівнях, то у 5, 6 класах учні втрачають інтерес до навчання.

Впевнена, призначення вчителя початкових класів у тому, щоб перетворити навчання на радісне для дитини заняття  і при цьому сформувати такі життєві компетентності, які забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв'язувати в повсякденному житті реальні проблеми.

Саме тому, методична тема, над якою працюю: «Формування ціннісно – смислових компетентностей молодших школярів».

 Метою моєї роботи є формування   ціннісних  орієнтирів  школяра , його здатності бачити та розуміти навколишній світ, орієнтуватись у ньому, усвідомлювати свою роль і призначення, творчу спрямованість, уміння вибирати цільові та значеннєві установки для своїх дій і вчинків, приймати рішення.

Однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє його розвитку особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Критичне мислення (грецьк. kritike — "мистецтво розбирати, судити") — це не критика недоліків, а вміння визначити проблему й виробити оптимальну стратегію її розв'язання. Це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям

 рішення».

Критичне мислення і вміння вирішувати проблеми відноситься до навичок ХХІ століття

Це процес розгляду предметів з багатьох сторін, процес, який починається з постановки проблеми, продовжується пошуком варіантів вирішення і закінчується прийняттям рішення.

Досить  ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки

Найчастіше використовую на уроках такі:

•       асоціативний кущ

•       гронування

•       кубування

•       кероване читання з передбаченням

•       порушена послідовність

•       взаємні питання

•       біном фантазії

•       вільне письмо, есе

•       ромашка Блума

•       фантастичні гіпотези

•       письмо в малюнках

•       складання загадок, скоромовок

•       "Читаємо і запитуємо"

•       "Взаємне навчання",

•       сторітеллінг

Зупинюсь на технологія подання інформації у вигляді цікавих історій – технології Сторітеллінг.

Чому сторітеллінг назвали сторітеллінгом?

У перекладі з англійської  story означає історія,  а telling – розповідати.

Отже, сторітеллінг – це розповідання історій

Сторітеллінг широко застосовують в рекламі, бізнесі - для просування нових товарів, брендів, благодійності( розповідають про історії людей та необхідності допомагати їм), журналістиці, політиці та інших сфераїх діяльності.

Зараз застосування сторітеллінгу є актуальним і в освіті.

Сторітеллінг - це спосіб передачі інформації через розповідання історій.

•        Людство займалося цим весь час: казки, міфи, легенди...

•        Саме молодші школярі дуже люблять слухати та та розповідати історії про себе та інших.

  Чому ж зараз до сторітеллінгу така увага?      

    Сьогодні спілкування наше все більше йде у світ віртуальний. Реальне спілкування стає предметом розкоші, якимсь мистецтвом, якому треба знову навчатися і до якого необхідно повертатися.

Чому сторітеллінг слід використовувати в початковій школі?

•        Діти люблять слухати історії більше, ніж доповіді, описи чи визначення, тому що вони легше сприймаються (задіяна не лише раціональна сторона сприйняття інформації, а й образна). Отже, реалізується принцип доступності навчання.

•        Історія впливає на почуття дитини,  а це підвищує рівень концентрації уваги. Тому всі уважно слухають навчальний матеріал, сприймають його, а потім з легкістю можуть відтворити. Правда теж у формі історії. Отже, реалізуються принципи міцності знань та емоційності навчання.

•        Історія динамічна. Сучасні діти з кліповим мисленням краще сприйматимуть історію, ніж текст іншого виду.

•        В історії є герой, який змінюється. Ці зміни відбуваються в процесі боротьби, наполегливої праці, виконання складних завдань тощо. Молодші школярі вчаться тому, що можна подолати труднощі. А якщо діти ще будуть «включені» в історію… вони навчаться бути наполегливими. Отже, реалізується принцип активності й самостійності.

•        Будь-яка історія для дітей розповідається із використанням малюнків, відео, презентацій. Отже, реалізується принцип наочності.

Сприйняття молодшими школярами інформації у вигляді цікавої історії є більш доступним і зрозумілим

Наведу приклад . У 1 класі діти опрацьовують текст Букваря « На полонині». Першим питанням, що виникає у дітей є « Що таке полонина». Розглянемо два варіанти подання інформації:

Варіант 1. — безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, що використовується як пасовисько та для сінокосу. Назва «полонина» місцевого походження, що у гуцулів, бойків означає гірські поверхні, поверхні гірських пасовищ вище від верхньої межі лісу. Деякі полонини простягаються на десятки кілометрів. За флорою полонина подібна до альпійських луків, де росте багато рослин. Полонини вкриті густими й соковитими луговими травами. З Вікіпедії

Варіант 2. Двоє чоловіків, що жили в селі, яке було розташоване у Карпатських горах. Вони щодня виганяли випасати своїх овець. Одного разу вони гнали стадо так довго по гірських лісах та стежках, що їх застала ніч. Переночували вівчарі у лісі під старою смерекою, а вранці один з них піднявся стежкою вище і побачив там велике поле, на якому росло багато лугових соковитих трав, барвистих квітів і зовсім не було дерев.                                                     - Оце полонина! - закричав чоловік. З тих пір на полонинах випасають овець та косять сіна.

Як бачимо, подання інформації у вигляді цікавої історії є більш доступним для дітей

Технологію сторітелінг можна застосовувати на різних етапах уроку та на уроках різних типів.

Написання власної історії, застосовуючи технологію сторітеллінг.

•        Запропонуйте скласти історію про себе, або оточуючих.

•        Написання історії про себе - це гарний привід описати свої вчинки та почуття, проаналізувати власні дії, оцінити наслідки, зробити висновки на майбутнє;

•        Не вимагайте від учнів одразу чіткої структури та граматично правильних висловлювань;

•        Нехай дитина напише історію так, як вона розповідає її вголос.

Передумова до написання  історії – зняття дитячого страху, зазначає Інна Большакова - тренер міжнародного проекту

 «Читання та письмо для розвитку критичного мислення. Дитині слід пояснити, що вона зможе написати про себе.

Слід пояснити дітям, що це важливі етапи  створення авторського тексту. Жоден автор не має каліграфічно записаних рукописів без закреслень, переписувань, доповнень, малюнків на полях. Слід показати такі рукописи дітям.

Як створити справжню історію для уроку?

Потрібно виконати 7 кроків.

1. Визначте тему і мету уроку, в залежності від цього подумайте, яка історія можлива на ньому.

2. Придумайте ряд подій, які трапляться (сюжет), та як вони висвітлять навчальний матеріал.

3. Визначтесь з героєм історії. Придумайте йому ім’я, зовнішність, звички, риси характеру, як він буде діяти в тих обставинах, що ви створили для нього.

4.  Придумайте інтригу, пастку. Чим несподіванішим буде сюжетний поворот, тим краще.

5. Доберіть потрібні метафори (особливо для опису стану головного героя чи процесу, який описується). Запишіть оновлений варіант історії.

6. Напишіть перший варіант історії.

Експозиція. Жив був ______________________________________.

Де?     Коли?   Скільки часу? З ким?  

Зав’язка. Одного разу _____________________________________.

Що раптом трапилося? Приїхав друг, налетіла буря, впав стілець, прийшла звістка тощо.

Розвиток подій. ___________________________________________.

Перерахуйте всі події, які будуть описані. Подумайте, які емоції мають у цей час відчувати слухачі. Напишіть, як змінювався герой впродовж історії.

Кульмінація. ______________________________________________.

Напишіть, яка подія стала «вирішальною» для героя.

Розв’язка. _________________________________________________.

Напишіть, чим все завершилося. Як змінився герой, що він зрозумів, що буде робити далі?

Висновок. _________________________________________________.

Чому нас вчить ця історія? Мораль, теорія, визначення тощо.

5. Придумайте інтригу, пастку. Чим несподіванішим буде сюжетний поворот, тим краще.

6. Доберіть потрібні метафори (особливо для опису стану головного героя чи процесу, який описується). Запишіть оновлений варіант історії.

7. Прочитайте історію, внесіть остаточні правки, виправте помилки, доповніть малюнками, фото  та опублікуйте чи запишіть історію.

Навчити учнів створювати власні тексти − нелегка, клопітка й наполеглива робота, яка передбачає сумісну творчу співпрацю педагога й школяра. Реалізація такої педагогічної співпраці відбувається, безумовно, переважно в межах уроках української мови, читання. Але елементи сторітеллінгу можна застосовувати й на інших уроках: основи здоров'я, природознавство, математиці, трудовому навчанні, у виховній роботі.